Installation guide (Українська)
Цей документ є посібником зі встановлення Arch Linux за допомогою live-системи, завантаженої з інсталяційного носія, створеного з офіційного інсталяційного образу. Інсталяційний носій надає можливості доступності, які описано на сторінці Встановлення Arch Linux з опціями доступу. Про альтернативні засоби встановлення див. Category:Процес встановлення.
Перед встановленням радимо переглянути поширені запитання. Умовні позначення, використані в цьому документі, див. на сторінці Help:Читання. Зокрема, приклади коду можуть містити заповнювачі (відформатовані курсивом), які необхідно замінити вручну.
Цей посібник є стислим, тому радимо дотримуватися інструкцій у порядку, в якому вони подані в кожному розділі. Детальніші інструкції можна знайти у відповідних статтях ArchWiki або на довідкових сторінках різних програм, посилання на які містяться у цьому посібнику. Для інтерактивної допомоги також доступні IRC-канал, форуми та українські спільноти ArchLinux.
Arch Linux має працювати на будь-якій x86_64-сумісній машині з мінімальною оперативною пам'яттю 512 МіБ, хоча для завантаження live-системи потрібно більше пам'яті для встановлення.[1] Базове встановлення займає близько 2 ГіБ дискового простору. Оскільки процес встановлення потребує отримання пакунків з віддаленого репозиторію, цей посібник передбачає наявність робочого підключення до інтернету.
Підготовка до інсталяції
Завантаження інсталяційного образу
Перейдіть на сторінку Завантаження і, залежно від типу завантажувача, завантажте ISO-файл чи образ netboot, а також відповідний підпис GnuPG.
Перевірка підпису
Рекомендується перевіряти підпис образу перед використанням, особливо при завантаженні з HTTP-дзеркала, де завантаження, як правило, можуть перехоплюватися для розповсюдження зловмисних образів.
У системі з встановленим GnuPG зробіть це, завантаживши ISO PGP signature (на завантаження у розділі Checksums) до каталогу ISO і перевіривши його за допомогою:
$ gpg --keyserver-options auto-key-retrieve --verify archlinux-версія-x86_64.iso.sig
Або з наявної інсталяції Arch Linux:
$ pacman-key -v archlinux-версія-x86_64.iso.sig
- Самим підписом можна маніпулювати, якщо його завантажити з дзеркального сайту, а не з archlinux.org, як зазначено вище. У цьому випадку переконайтеся, що публічний ключ, який використовується для розшифрування підпису, підписано іншим, надійним ключем. Команда
gpgвиведе відбиток відкритого ключа. - Інший метод перевірки автентичності підпису — переконатися, що відбиток публічного ключа ідентичний відбитку ключа розробника Arch Linux, який підписав ISO-файл. Для отримання додаткової інформації щодо процесу перевірки автентичності ключів з використанням відкритих ключів див. Криптографія з публічним ключем.
Підготуйте носій для інсталяції
Інсталяційний образ може бути перенесено на цільову машину за допомогою флеш-накопичувача USB, оптичного диска або через мережу з PXE: дотримуйтесь відповідної статті, щоб підготувати носій для встановлення з обраного образу.
Завантажте live-середовище
- Вкажіть поточний завантажувач на той, який містить інсталяційний носій Arch Linux. Зазвичай це досягається натисканням клавіші під час фази POST, як показано на заставці. Зверніться до посібника з експлуатації вашої материнської плати для отримання більш докладної інформації.
- Коли з'явиться меню завантажувача носія, виберіть Arch Linux install medium і натисніть
Enter, щоб увійти до середовища встановлення.Порада:- Інсталяційний образ використовує GRUB для UEFI і syslinux для завантаження BIOS. Для введення параметрів завантаження використовуйте відповідно клавішу
eабоTab. Список параметрів наведено у файлі README.bootparams. - Поширеним прикладом параметра завантаження, визначеного вручну, є розмір шрифту. Для зручності читання на екранах HiDPI, якщо вони ще не визначені такими, можна скористатися параметром
fbcon=font:TER16x32. Докладні пояснення наведено у статті HiDPI#Linux console (tty).
- Інсталяційний образ використовує GRUB для UEFI і syslinux для завантаження BIOS. Для введення параметрів завантаження використовуйте відповідно клавішу
- Ви ввійдете у першу віртуальну консоль як користувач root і отримаєте запрошення до командного інтерпретатора Zsh.
Щоб переключитися на іншу консоль — наприклад, щоб переглядати цей посібник у Lynx паралельно з інсталяцією — скористайтеся комбінацією клавіш Alt+стрілка. Для редагування файлів конфігурації можна скористатися mcedit(1), nano та vim. Список пакунків, що входять до складу дистрибутива, наведено у файлі pkglist.x86_64.txt.
Виберіть розкладку клавіатури
Розкладка консолі за замовчуванням — US. Перегляньте доступні розкладки з допомогою:
# ls /usr/share/kbd/keymaps/**/*.map.gz
Щоб змінити розкладку, додайте відповідну назву файлу до loadkeys(1), забравши шлях та розширення. Наприклад для української розкладки:
# loadkeys ua-utf
Консольні шрифти знаходяться в /usr/share/kbd/consolefonts/ і їх так само можна використати з допомогою setfont(8):
# setfont UniCyr_8x16
Перевірте режим завантаження
Щоб перевірити режим завантаження, перевірте розрядність UEFI::
# cat /sys/firmware/efi/fw_platform_size
Якщо команда повертає 64, це означає, що система завантажується в режимі UEFI та має 64-розрядний x64 UEFI. Якщо команда повертає 32, система завантажується в режимі UEFI та має 32-розрядний IA32 UEFI; хоча це підтримується, це обмежить вибір завантажувача до systemd-boot. Якщо файл не існує, можливо, система завантажується в режимі BIOS (або CSM). Якщо система не завантажилася в потрібному режимі (UEFI чи BIOS), зверніться до посібника користувача вашої материнської плати.
Підключіться до інтернету
Щоб налаштувати інтернет-зʼєднання, пройдіться по наступних кроках:
- Переконайтесь що ваш мережевий інтерфейс є доступний і ввімкнений, наприклад з допомогою ip-link(8):
# ip link
- Приєднайтесь до мережі. Вставте Ethernet кабель чи приєднайтесь до локальної безпровідної мережі.
- Налаштуйте ваше інтернет-зʼєднання:
- Постійна IP-адреса
- Змінна IP-адреса: використайте DHCP.
- Примітка: Образ встановлення вмикає dhcpcd (
dhcpcd@interface.service) для дротових мережевих пристроїв при завантаженні.
- Зʼєднання можна перевірити з допомогою ping:
# ping archlinux.org
Оновіть системний годинник
Використайте timedatectl(1) щоб задати правильний системний час:
# timedatectl set-ntp true
Щоб перевірити статус сервісу використайте timedatectl status.
Розбийте диск
Коли роспізнані живою системою, дискам присвоєно блоковий пристрій такий як /dev/sda чи /dev/nvme0n1. Щоб опізнати ці пристрої використайте lsblk або fdisk:
# fdisk -l
На результати що закінчуються rom, loop чи airoot можна не зважати.
Наступні розділи є необхідними для вибраного пристрою:
- Один розділ для кореневої теки
/. - Якщо увімкнено UEFI – Системний розділ EFI.
Якщо ви хочете створити будь-які складені блокові пристрої для LVM, шифрування системи чи RAID, то робіть це зараз.
Приклади розбиття
| BIOS з MBR | ||||
|---|---|---|---|---|
| Точка монтування | Розділ | Тип розділу | Пропонований розмір | |
/mnt
|
/dev/sdX1
|
Linux | Залишок пристрою | |
| [SWAP] |
/dev/sdX2
|
Linux swap | Більше ніж 512 МіБ | |
| UEFI з GPT | ||||
| Точка монтування | Розділ | Partition type | Пропонований розмір | |
/mnt/boot or /mnt/efi
|
/dev/sdX1
|
Системний розділ EFI | 260–512 МіБ | |
/mnt
|
/dev/sdX2
|
Linux x86-64 root (/) | Залишок пристрою | |
| [SWAP] |
/dev/sdX3
|
Linux swap | Більше ніж 512 МіБ | |
Дивіться також Розбиття диску#Приклади розбиття.
Форматуйте розділи
Створені розділи потрібно форматувати, кожен відповідною файловою системою. Наприклад якщо коренева тека є на /dev/sdX1 та буде містити файлову систему ext4 то виконайте:
# mkfs.ext4 /dev/sdX1
Якщо ви створили розділ для swap, започаткуйте його з допомогою mkswap та увімкніть з допомогою swapon:
# mkswap /dev/sdX2 # swapon /dev/sdX2
Для деталей дивіться Файлові системи#Створення файлової системи.
Монтуйте файлові системи
Монтуйте файлову систему на кореневу теку до /mnt, наприклад:
# mount /dev/sdX1 /mnt
Створіть всі решту точок монтувань, що залишилися (такі як /mnt/efi) та змонтуйте їх відповідні розділи.
Опісля, genfstab(8) знайде монтовані файлові системи та swap-простір.
Встановлення
Виберіть дзеркало
Пакунки що будуть встановлені мають бути завантажені з серверів-здеркал, які визначені в /etc/pacman.d/mirrorlist. На живій системі усі дзеркала є увімкненими та сортованими за їх статусом синхронізації та швидкості на час коли образ встановлення був створений.
Чим вище дзеркало в списку, тим більший воно має пріоритет коли заватажується пакет. Бажано відредагувати файл відповідним чином та перемістити дзеркала, розташовані найближче географічно у верхню частині списку, хоча слід враховувати й інші критерії.
Цей файл буде скопійовано потім до новоствореної системи командою pacstrap, тому вартує його виправити вже зараз.
Встановіть необхідні пакети
Використайте скрипт pacstrap(8) для встановлення пакунку base, ядра Linux та прошивок для поширених пристроїв:
# pacstrap /mnt base linux linux-firmware
Пакунок base не містить усіх засобів присутніх на живій системі, тому встановлення інших пакетів може знадобитися для повністю функціональної базової системи. Зокрема, розгляньте встановлення:
- користувацьких засобів для роботи з файловими системами, що будуть використовуватися в системі,
- засоби доступу до розділів RAID чи LVM,
- особливі прошивки для інших пристроїв відсутні у linux-firmware,
- програми необхідні для мережі,
- редактор тексту,
- пакунки для доступу до документації в сторінках man та сторінках info: man-db, man-pages та texinfo.
Для встановлення інших пакунків чи груп пакунків, додайте їх назви до команди pacstrap вище (розділено пробілами) або використайте pacman коли зайшли chroot в нову систему. Для порівняння, пакунки доступні в живій системі можна знайти в packages.x86_64.
Налаштуйте нову систему
Fstab
Генеруйте файл fstab (використайте -U або -L щоб визначити диск за UUID або підписом, відповідно):
# genfstab -U /mnt >> /mnt/etc/fstab
Перевірте результат у /mnt/etc/fstab та відредагуйте його в разі помилки.
Chroot
Змініть кореневу теку в нову систему:
# arch-chroot /mnt
Часова зона
Встановіть часову зону:
# ln -sf /usr/share/zoneinfo/Region/City /etc/localtime
Виконайте hwclock(8) щоб створити /etc/adjtime:
# hwclock --systohc
Ця команда має на увазі, що апаратний годинник встановлений на UTC. Для деталей дивіться Системний час#Стандарт часу.
Локалізація
Розкоментуйте en_US.UTF-8 UTF-8 та інші потрібні локалі в /etc/locale.gen, та створіть їх з допомогою:
# locale-gen
Створіть locale.conf(5) та встановіть змінну LANG відповідно:
/etc/locale.conf
LANG=uk_UA.UTF-8
Якщо ви вибрали розкладку клавіатури, зробіть зміни постійними в vconsole.conf(5):
/etc/vconsole.conf
KEYMAP=ua-utf FONT=UniCyr_8x16
Налаштування мережі
Створіть файл hostname:
/etc/hostname
myhostname
Додайте відповідні записи в hosts(5):
/etc/hosts
127.0.0.1 localhost ::1 localhost 127.0.1.1 myhostname.localdomain myhostname
Якщо система має постійну IP-адресу, то вона повинна бути записана замість 127.0.1.1.
Завершіть налаштування мережі для нововстановленої системи, включно з встановленням програм для мережі на ваш смак.
Initramfs
Створення нової initramfs зазвичай не потрібно, бо mkinitcpio було виконано при встановленні пакунка ядра Linux з pacstrap.
Для LVM, шифрування системи чи RAID, змініть mkinitcpio.conf(5) та пересворіть образ initramfs:
# mkinitcpio -P
Пароль root
Встановіть пароль для root:
# passwd
Завантажувач Linux
Виберіть та встановіть Linux-сумісний завантажувач Linux. Якщо у вас Intel або AMD процесор, додатково увімкніть оновлення Мікрокоду.
Перезавантажте систему
Вийдіть з оточення chroot з допомогою команди exit або комбінації клавіш Ctrl+d.
Необовʼязково вручну відмонтуйте всі розділи з допомогою umount -R /mnt: це дозволяє помітити "зайняті" розділи, та знайдіть причину з допомогою fuser(1).
Насамкінець перезавантажте компʼютер ввівши команду reboot: будь-які змонтовані розділи будуть автоматично відмонтовані systemd. Не забудьте вийняти засіб встановлення та потім увійти в нову систему як користувач root.
Після встановлення
Для керування системою та інструкцій після встановлення (наприклад налаштування графічного інтерфейсу користувача, звуку чи тачпада) дивіться Загальні рекомендації.
Для переліку програм що можуть вас зацікавити дивіться Список програм.